Формування навичок читання

Формування  навичок читання

Основне завдання національної школи – розвинути в дитині всі позитивні якості, закладені в ній природою, і тим самим допомогти людині знайти своє місце у суспільстві, призначене для неї природою. Провідна роль в успішному веденні навчально-виховного процесу належить учителеві. В початкових класах місія педагога охоплює практично всю життєдіяльність дитини в школі. Перед учителем постають відповідальні завдання: сформувати у дітей усі необхідні якості, навички, вміння школяра, збагатити їх належними знаннями, загалом підготувати вихованців до того, щоб вони могли успішно опанувати складну й відповідальну науку подальшого життя.

Не випадково прислів’я стверджує: добрий початок – половина справи. Головне завдання початкових класів – це навчити дитину вчитися, сформувати інструмент із п’яти вмінь: вміння спостерігати, думати, висловлювати думку про те, що бачу, роблю, думаю, спостерігаю; читати, писати.

Треба пам’ятати, що особистість виховується тільки особистістю. Тому  вчитель обов’язково має постійно працювати над собою, займатися самоосвітою, причому так, щоб нагромаджені знання сповна віддавати дітям, колегам батькам вихованців. Крім того, якщо вчитель бачить у кожній дитині особистість, то атмосфера в класі сприятиме розвитку творчих задатків, індивідуальних нахилів та уподобань школярів.

За роки роботи з молодшими школярами випробувано багато різних форм і методів навчання та виховання. Але скільки б не працював учитель, труднощі в його роботі не зникають, лише змінюється їхній характер. Набираючи новий клас, доводиться кожного разу орієнтуватися на інші методичні прийоми, оскільки контингент дітей інший. Та й час не стоїть на місці. Але урок завжди залишиться уроком, хоч творчий педагог його весь час старається удосконалити. Та головне – це організація навчального процесу, в тому числі уроку. Відомо,що організація уроку залежить від організованості самого вчителя, а тоді вже від його вихованців. З перших днів навчання в школі не шкодую часу на уроках, щоб якомога швидше привчити дітей до порядку на робочому місці, користуватися підручником, виконувати єдині правила оформлення письмових робіт. Клас, в якому я працюю, оформила так, щоб дітям у ньому було затишно і цікаво жити та працювати.

Важливою умовою навчання на уроці є достатня різноманітність наочності для фронтального й індивідуального використання. Прагну постійно удосконалювати обладнання й створювати власне. Це дає змогу економити час, швидко переключати увагу дітей з одного виду занять на інший, привчає їх до самоконтролю. Підготувала набори роздаткового матеріалу для індивідуальної роботи і в групах (найчастіше в парах). Основою картки є предметні або сюжетні малюнки, до яких подано ряд пронумерованих запитань. Працюючи за такими картками, діти виконують завдання на вибір. Застосування таких карток має стимулювальне значення, адже картки привабливі за кольором та змістом. Із задоволенням працюють учні з фігурними картками. Їх використовую відповідно до теми уроку, пов’язую із казковим героєм, що завітав на урок. Так-от, Білочка приносить завдання на картках із зображенням грибочків та шишок, Зайчик – картки-морквинки, Їжачок – завдання на зображенні яблучок, Сніговик приносить завдання-ялинки, Дід Мороз – сніжинки тощо. До більшості карток завдання змінюю, бо вони вкладаються в наклеєні кишеньки. Тому одну і ту  саму картку використовую кілька разів.

Формування навичок читання – тривалий і складний процес, що потребує постійної уваги до занять і забезпечує передусім добором навчального матеріалу та відповідними методичними прийомами ведення уроку. Саме тут і застосовую загадки, прислів’я, приказки, скоромовки, чистомовки, ребуси, кросворди, вірші, які містять багатий пізнавальний матеріал. Використовую їх при ознайомленні з новим звуком, у звукових вправах, у словниковій роботі, для додаткового читання за темою занять, а також для закріплення нового матеріалу. Їх приносять разом із чарівним ключиком казкові герої: Лисичка-хитрунка, Їжачок – колючий бочок, Білочка-умілочка, Зайчик-словознайчик та інші.

Чарівним ключиком відкривають двері буквеного теремка, тоді буква, що вивчається, «виходить» із своїх «дверей» і прямує на вулицю Дзвінких голосів чи Твердих характерів. Далі вміла Указочка веде виучувану букву в гості до інших букв, утворюються склади (діти читають за указкою). Разом із Жабкою-скрекотушкою діти стрибають по «острівцях» складів (утворюють і читають слова із складів).

Далі вправляю дітей у читанні чистомовок із певним звуком, які переважно складаю сама за темою уроку. Рифму до складів добирають діти.

Наприклад, чистомовка з літерою «ї»:

            Ї-ї-ї – зелені гаї,

            Ї-ї-ї – в гаях солов’ї,

            Ї-ї-ї–це рідні краї,

            Ї-ї-ї – це батьки мої.

            З літерою «ем»:

            Мо-мо-мо – кашу варимо,

            Ми-ми-ми – наїмося ми,

            Мі-мі-мі – не з’їмо самі,

            Му-му-му – ще дамо кому?

            З літерою «ен»:

            На-на-на – пішла в ліс одна,

            Ну-ну-ну – гукаю луну (стрічаю весну),

            Но-но-но – ходжу тут давно (блукаю давно),

            Ні-ні-ні – не страшно мені.

            З літерою «ес»:

            Са-са-са–на квітці оса,

            Си-си-си – напились роси,

            Сі-сі-сі – скупаюсь в росі,

            Су-су-су – бережімо красу.

Складання таких чистомовок породжує позитивне ставлення дітей до ритмічно організованої мови, передбачає формування «поетичного слуху». Починаючи з першого класу, на уроках читання постійно користуюся системою вправ для розвитку навичок швидкого читання.

Найчастіше застосовую вправи на розширення кута зору учнів, вправи на запобігання репресіям при читанні, читання скоромовкою. Словникову роботу на уроці допомагають проводити  Зайчик-словознайчик та  Словарик-школярик (у ньому зібрані слова, написання яких потрібно запам’ятати).

Великого значення на уроках читання надаю вправам, що розвивають виразність, інтонаційність читання. Пропоную читання текстів (окремих уривків речень) з почуттям суму, співчуття, радості, задоволення (залежно від змісту).

Діти читають голосами героїв, відповідно до їхнього характеру.

Готуючись до уроків читання, користуюся пам’ятками  «Як працювати над текстом»,  «Читаємо оповідання»,  «Як прочитати казку»,  «Читання поезій»,  «Як читати байку». При опрацюванні творів краще зрозуміти їхній зміст допомагає «торбинка запитань», звідки вчитель дістає питання. Діти самі вчаться ставити запитання за змістом твору. Ними поповнюють торбинку новими питаннями. Приносить цю торбинку на уроки Хлопчик-питайлик. Він організовує конкурс на наймудріше запитання за змістом прочитаного.

У класі зберігаються картки, заведені на кожного учня, куди записуються результати перевірки техніки читання за кожен місяць навчального року.

Люблять діти уроки позакласного читання, всі учні старанно до них готуються. Такі уроки – часто нестандартні, у вигляді КВК, подорожей, у віршованій формі. Інтегрую урок позакласного читання з уроками природознавства. Такі уроки залишають у душі дитини глибокий слід від спілкування з природою, «розкривають очі» на поетичні образи природи.