Свято Букваря
В с т у п н
е с л о в о в ч и т е л я. Шановні гості! Дорогі діти! Сьогодні
у нас традиційне шкільне свято – свято Букваря. Всього три місяці минуло, як
прийшли діти до школи. А на сьогодні всі вже читають, більшість – гарно читає.
Скільки старань для цього доклали вчителі, діти, батьки. І, звичайно, своїм
умінням читати ми завдячуємо Буквареві.
У давні часи
книжки переписували від руки – чорнилом, гусячим пером. На переписку однієї
ішов цілий рік або кілька років. Тому вони були дуже дорогі.
Перший Буквар для
України та Росії надрукував Іван Федоров 1574 року. Улюбленою книжкою для дітей
у давнину був буквар, написаний Каріоном Істоміним 1694 року. Отже, родовід
нашого Букваря від тих часів.
Буквар – це перша
сходинка на шляху у величний світ знань. Раніше букви називалися інакше: А –
аз, Б – буки (від цих двох літер пішло слово азбука), В – веди, Г – глаголь
(говори) тощо. Нашим предкам здавалося, що так легше запам’ятати хитру книжкову
науку. Тепер згадка про ці назви літер залишилася тільки в словах азбука,
буквар.
А т е п е р – с л о в о п е р ш о к л а с н и к а м.
Ось над містом
тихим ранком
зайнялась зоря
В школах свято,
славне свято –
Свято Букваря!
І дзвінок веселий
кличе
першокласників на свято:
- Не
запізнюйтесь! Пошвидше!
Час з Буквариком
прощатись!
Буквар взяли ми
перший раз,
як зайшли у
перший клас.
І як нам радісно
сказати:
-
Тепер вже вміємо читати!
Літера перша і
перше слово,
з книгою перша
серйозна розмова.
Перша сторінка і
друга сторінка,
перша тривога і
перша оцінка.
Навчився читати
наш дружний клас.
Ви можете всі поздоровити
нас.
В е д у ч и й .
Свято Букваря, а самого Букварика чомусь на святі немає. Давайте з літер
складемо слово Буквар і покличемо його на свято:
-
Букварику, запрошуємо в гості!
Виходить
Буквар.
В е д у ч и й (рапортує).
Шановний Букварику! На свято прощання зібралися всі першокласники, їхні батьки
та вчителі. До проведення свята готові!
Б у к в а р .
Дякую за гарну організацію і порядок.
Букви-значки, як бійці, на
парад
дружно і швидко шикуються в
ряд
кожна в належному місці
стоїть,
і називається все – алфавіт!
(Останнє слово – хором).
Літери! Шикуйсь
на лінійку! Голосні! Приголосні!
Літери, що не
означають звука! Рівняйсь! Струнко!
Веселу абетку
почнемо читати,
Про літеру кожну
повинні згадати.
А. Алфавіт наш відкрива
всім відома буква А.
Ой, які смачні слова:
це – антонівка, айва,
аґрус, апельсин для нас
і солодкий ананас.
Б. Бегемот роззявив рот –
булки хоче бегемот.
В. Ведмеді вулика знайшли,
вовки під деревом лягли.
Г. Гелгочуть гуси під горою,
в город забігло гусеня.
- Гиля, гиля! – гука Ганнуся,
його з городу виганя.
Д. Дятел жив у дуплі пустому,
дуб довбав, як долотом.
Е. Елеватор зерно до весни зберігає,
Блакитний екран всіх дітей розважає.
Є. Євген, Єва і Європа,
моє, твоє, своє,-
у словах цих - буква
є.
Ж. Жуки дзижчать в садочку літом,
Жоржини квітнуть жовтим квітом.
З. Запитав
у Зіни Гліб:
- Звідкіля береться хліб?
Здивував питанням Зіну:
- Звідкіля ж?
Із магазину!
Д. Дивись,який новий годинник,
Години лічить і хвилини.
І. Івасик іграшками грався,
Ішов індик -
Івась злякався!
Ї. Їжак покликав їсти-пити
своїх маленьких їжачків.
Не захотіли діти їсти,
він їхню їжу сам поїв.
Й. Йоржа піймав на вудку Йосип.
Піймав і скрикнув:-Ой-ой-ой!
Не знає, певне, Йосип й досі
який колючий йоржик той.
К. Курка сіла на гніздечко,
Качка ходить недалечко.
Л. Лелека ластівку питає:
- Хто вище всіх птахів літає?
- Літають люди вище всіх
на літаках своїх швидких.
М. Мавпа плигає, стрибає,
мишка з нірки виглядає.
Н. Носоріг лякає рогом,
не жартуйте з носорогом.
О. Ось гляньте: з оленятком олень
окрайчик хліба взяв у Олі.
П. Пасажирський пароплав
шлях до пристані проклав.
Р. Ромашки рвати ми ходили
за річкою в густій траві.
І раптом равлика зустріли
із ріжками на голові.
С. Спить спокійно старий слон
і солодкий бачить сон.
Т. Трактористом, як і тато,
наш Тарасик хоче стати.
У. Уранці йдуть учитись учні.
Учителька їх в школі учить.
Ф. У фонтан з паперу флот
запустив меткий Федот.
Х. Хвилі ходять і хлюпочуть.
Хлопці човном їхати хочуть.
Ц. Цапок водицю п’є з цеберка,
а потім з’їсть мою цукерку.
Ч. Для сестрички черевички
чисто чистила Марічка.
Ш. Шпак в’язав шпачку шкарпетки,
шаровари шив, жилетку,
шарфик,шапочку шовкову –
відправляв шпачка до школи.
Щ. Батьківщину любимо щиро,
Їй бажаємо щастя й миру.
Ю. Юрасик-садівник-юннат,
за школою він садить сад.
Я. Ялинка ясно засіяла.
Абетку вивчив – привітала.
Ь. На пеньку ростуть опеньки,
у них ніженьки тоненькі.
В е д у ч и й. Як
гарно розповіли про себе літери. А зараз… О, здається, до нас гості! І вигляд
же у тебе, Лінивице!
(Заходить
дівчинка: волоссячко скуйовджене, одна кіска розплетена, друга стирчить угору.
Вигляд неохайний. Потягується, потім здивовано дивиться на дітей).
Л і н и в и ц я.
А чого це ви тут всі зібралися? Вам не ліньки?
Краще б удома на ліжку лежали. Що? Букви вчити?! Навіщо? Яка з того
користь? Спробуй всі вивчити. (Тикає пальцем). Оце бублик якийсь (о),
а це наче хвіртка (и)…
В е д у ч и й.
Який сором, Лінивице! У твоєму віці літер не знати! Ти подивися, як читають
діти. Я запропоную їм прочитати не прості слова, а слова в яких розсипані
букви. Хто найперший складе слово? (Вчитель викликає «живі букви», вони
стають рядком): и, а, з, м, (зима); а, о, л, к, ш (школа); е, і, н, р, т
(вітер).
Цікава гра?
Бачиш, Лінивице, як важливо знати літери! Радимо й тобі не лінуватися, а за розум братися, за
Буквар.
Б у к в а р. А я
допоможу тобі. Діти теж допоможуть.Правда друзі?
Л і н и в и ц я.
Дякую вам. Я все зрозуміла. Я старатимусь і швидко всі літери вивчу.
(Вибігає
дівчинка-Двійка. На платтячку пришиті «двійки», на голові обруч з «двійкою»).
Д в і й к а.
Добридень, друзі! Ви мене впізнали? Я ваш найкращий друг – двійка! Хто хоче зі
мною дружити? Не хочете? Ну й не треба! Я піду в інші класи друзів шукати. (Ображена
вибігає).
П ’ я т і р к а (виходить).
А хто хотів би зі мною дружити? Бачите скільки у мене друзів? Запрошую вас до
веселого танцю. Він називається «Якщо весело живеться».
Діти, що
сидять у залі,і ті,що на сцені,повторюють за П’ятіркою рухи та приспівують
слова пісні. (Рухи дуже прості:двічі плеснути в долоні,двічі клацнути
пальцями,тихенько притоптуючи ногами, сказати фразу: «Раді ми!»). Танцює весь зал, не
сходячи з місця.
Б у к в а р. Як
весело! Не хочеться прощатися. Але мушу поспішати. Я ще багатьом дітям
знадоблюсь.
Кілька дітей
промовляють до нього.
Добрий Букварику, мудра книжко!
Хочеться навіть поплакати трішки.
Жаль розлучатися, хоч і треба,
ми не забудемо ніколи про тебе.
Спасибі тобі за добру науку,
за паличку першу і першу букву.
За перше слово і першу казку,
за першої вчительки щиру ласку.
Ми пам’ятатимемо довгі роки,
мудрі і повчальні твої уроки.
Прощавай, Букварику, наш найперший
друже!
Ми тобі Букварику, дякуємо дуже!
Б у к в а р .
Дякую вам за добрі слова. І хочу познайомити вас з тими, хто вестиме вас далі
Країною Знань.
Читанко добра, бери естафету,
Веди школярів шляхами планети!
Ч и т а н к а.
Хай збудеться все з по бажань,
Ходімо зі мною в Країну Знань.
Р і д н а м о в а.
Як найчарівніша колискова,
Хай завжди звучить для вас рідна мова.
М а т е м а т и к
а.
Я буду вчити вас рахувати,
Зводити вежі, мости будувати!
В е д у ч и й.
Нам дуже приємно! Сподіваємося жити з вами в дружбі.
Д і т и. Дуже
приємно познайомитись!
В е д у ч и й.
Друзі закінчується наше свято.
У ч н і.
Слово подяки хочемо сказати
тим,
хто учив нас читати й писати.
Хто допоміг нам здобути знання,
Немає коментарів:
Дописати коментар